Першочерговою терапевтичною задачею після оцінки стану пацієнта є встановлення терапевтичної рамки. Це перший крок у послідовності тактичних прийомів трансфер-фокусованої психотерапії.
Оцінка стану і укладання контракту передують початку терапії. Терапія не може розпочатись до тих пір, поки не будуть встановлені визначені умови лікування.
Контракт укладається усно у процесі обговорення і досягнення взаєморозуміння між терапевтом та пацієнтом. Контракт включає мінімальний перелік обмежень, які необхідні для забезпечення середовища, у якому може розвиватися психотерапевтичний процес.
Терапевтичний контракт встановлює рамку лікування, визначає відповідальність кожного учасника і підготовляє підґрунтя для спостереження за динамікою пацієнта у певному «просторі». По суті контракт визначає реальну сторону терапевтичних відносин. Важливо щоб терапевт пам’ятав про це, адже вплив внутрішнього світу об’єктних відносин пацієнта будуть проявлятися у спробах викривити реальні відносини.
Контракт із пацієнтами з НРО (нарцисичним розладом особистості):
Контракт особливо важливий тоді, коли грандіозність пацієнтів не дає їм функціонувати у реальному світі (тонкошкірі пацієнти) та становить загрозу їхньому професійному або соціальному статусу (наприклад, використання Інтернету на роботі; твітити щось недоречне у Твіттері (товстошкірі)).
Укладення контракту ускладнюється тим, що обговорення обов'язків пацієнта створює конфронтацію з грандіозним селф і кидає виклик нарцисичній позиції пацієнта, який експлуатує інших.
Багато пацієнтів з НРО очікують особливого ставлення до себе. Їм часто здається, що правила на них не розповсюджуються та що вони можуть нехтувати кордонами.
Обговорення меж ролі терапевта може зруйнувати ідеалізацію терапевта.
Контракт ускладнює продовження паразитичного способу життя пацієнтів з НРО, ліквідуючи вторинну вигоду.
Деталі щодо адаптації контрактів під пацієнтів з НРО пропонуємо переглянути на відео, де Френк Йоманс, MD, PhD, розповідає про всі тонкощі цього аспекту:
https://youtu.be/e32gCUuTEb4
Олексій Лемещук,
Юлія Голоперова
Оцінка стану і укладання контракту передують початку терапії. Терапія не може розпочатись до тих пір, поки не будуть встановлені визначені умови лікування.
Контракт укладається усно у процесі обговорення і досягнення взаєморозуміння між терапевтом та пацієнтом. Контракт включає мінімальний перелік обмежень, які необхідні для забезпечення середовища, у якому може розвиватися психотерапевтичний процес.
Терапевтичний контракт встановлює рамку лікування, визначає відповідальність кожного учасника і підготовляє підґрунтя для спостереження за динамікою пацієнта у певному «просторі». По суті контракт визначає реальну сторону терапевтичних відносин. Важливо щоб терапевт пам’ятав про це, адже вплив внутрішнього світу об’єктних відносин пацієнта будуть проявлятися у спробах викривити реальні відносини.
Контракт із пацієнтами з НРО (нарцисичним розладом особистості):
Контракт особливо важливий тоді, коли грандіозність пацієнтів не дає їм функціонувати у реальному світі (тонкошкірі пацієнти) та становить загрозу їхньому професійному або соціальному статусу (наприклад, використання Інтернету на роботі; твітити щось недоречне у Твіттері (товстошкірі)).
Укладення контракту ускладнюється тим, що обговорення обов'язків пацієнта створює конфронтацію з грандіозним селф і кидає виклик нарцисичній позиції пацієнта, який експлуатує інших.
Багато пацієнтів з НРО очікують особливого ставлення до себе. Їм часто здається, що правила на них не розповсюджуються та що вони можуть нехтувати кордонами.
Обговорення меж ролі терапевта може зруйнувати ідеалізацію терапевта.
Контракт ускладнює продовження паразитичного способу життя пацієнтів з НРО, ліквідуючи вторинну вигоду.
Деталі щодо адаптації контрактів під пацієнтів з НРО пропонуємо переглянути на відео, де Френк Йоманс, MD, PhD, розповідає про всі тонкощі цього аспекту:
https://youtu.be/e32gCUuTEb4
Олексій Лемещук,
Юлія Голоперова